экономика педпр

Последние 3 цифры меняем на номер в зачетке.

ВСТУП

Мета курсової роботи з „Економіки підприємства» — поглибити теоретичні знання, набуті студентами у процесі вивчення курсу, придбання практичних навичок у проведенні економічних розрахунків використання виробничих ресурсів, визначення економічної ефективності заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства.

У курсовій роботі розглядаються питання організації Цеху нової продукції(НП) на підприємстві виробництва будівельних матеріалів, визначаються економічні показники діяльності такого підрозділу, вплив цієї діяльності на економічні показники підприємства в цілому, порівнюються та аналізуються показники економічної діяльності даного підприємства з підприємством іншої сфери діяльності. Захист курсової роботи враховує:

знання теоретичних основ курсу, необхідних для виконання роботи (40%);

знання формул, алгоритмів і методик розрахунків(50%);

творчий підхід і вміння аналізувати( 10%).

Курсова робота оформлюється на папері формату А4; відступи від краю: верхнього — 20, нижнього — 15, лівого — 25, правого — 10 мм. У разі виконання пояснювальної записки за допомогою ЕОМ шрифт – Times New Roman , міжрядковий інтервал — 1,5. Матеріал розміщують у такій послідовності:

Титульний аркуш

Зміст.

Розрахункова частина пояснювальної записки.

Нумерацію розділів, таблиць та рисунків здійснюють так само, як і в цих методичних вказівках.

1. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕХУ

У цьому розділі треба визначити:

виробничу програму діяльності Цеху НП;

виробничу та операційну собівартість виготовлення НП;

фінансові показники організації нового виробництва.

З метою розширення товарної номенклатури на підприємстві з виробництва будівельних матеріалів „БудМа» вирішено організувати випуск нової (для підприємства) продукції — натуральної черепиці та товарного бетону, їх виробництво буде здійснюватись у Цеху нової продукції, який розміщується в існуючому на підприємстві виробничому приміщені.

Виробнича потужність і виробнича програма

Виробнича програма — це характеристика продукції (послуг, робіт), що виготовляється на підприємстві за номенклатурою, асортиментом, обсягом та якістю. Величина виробничої програми визначається як у натуральних(фізичних, умовно-натуральних, нормативно-трудових) вимірниках, так і у вартісних.

Визначення величини виробничої програми у курсовій роботі здійснюють шляхом використання балансового методу, відповідно до якого необхідно порівняти попит на продукцію з виробничою потужністю підприємства.

Визначення попиту на черепицю ґрунтується на тому, що ВП „БудМа» має трьох постійних споживачів своє продукції. Це будівельні компанії, що ведуть будівництво одно- чи двох- поверхових будинків дачного типу за межами міста, отже потреба в натуральній черепиці для дахів завжди є. В середньому споживання черепиці всіма компаніями досить рівномірне, та складає 907 м2 черепиці на місяць для кожної. Слід визначити попит на продукцію прогнозний рік

Товарний бетон — складний за структурою каменеподібний матеріал, що складається з заповнювачів різної форми і розмірів, скріплених в’язкою речовиною, розподіленою тонким шаром по поверхні зерен і в міжзерновому просторі. За призначенням бетони підрозділяються на конструкційні і спеціальні. За середньою щільністю: на особливо важкі (понад 2500 кг/см3), важкі (1200-2200 кг/ см3), легкі (600-1200 кг/ см3) і особливо легкі (до 500 кг/см3). Бетон розрізняється також за видами в’язкої суміші, за структурою та видами заповнювачів. Визначення попиту на бетон здійснюють за даними табл. 1.1(свій варіант)

Таблиця 1.1 – Обсяги попиту на бетон та супутні вироби

Найменування

Обсяг попиту,

3/рік)

Низькомарочний розчин

5000

Низькомарочний бетон

12000

Високомарочний розчин

25000

Високомарочний бетон

85000

Вапняний розчин

5000

Фібробетон

2000

Керамзитобетон

4000

Високопробний бетон

4000

Всього

Виробнича потужність - максимально можливий річний обсяг випуску продукції заздалегідь визначених номенклатури, асортименту, кількості та якості за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва. Виробнича потужність визначається в тих самих натуральних одиницях виміру, що і виробнича програма.

У найзагальнішому вигляді виробнича потужність виробничого підрозділу визначається за формулою

ВПт = Т3*3*Д*Пр.,

де Т3 — тривалість 1 робочої зміни. Ця величина складає 8 год.;

З — кількість робочих змін на день. За умовами курсової підприємство працює у дві зміни;

Д — кількість днів роботи підприємства на рік. За умовами курсової роботи ця величина складає 300 дн.;

Пр- продуктивність обладнання у відповідних одиницях виміру продукції на годину. Продуктивність лінії виробництва натуральної черепиці — 110 шт./год.; автоматичної лінії з виробництва бетонних виробів — 30 тис.м /год. Для переводу одиниць виміру виробничої потужності Цеху з виробництва черепиці використовують таке співвідношення: в 1 м2 міститься 15 пазових черепиць.

Отримані величини попиту і виробничої потужності порівнюють між собою і роблять висновки щодо можливого в даних умовах обсягу випуску продукції. У разі необхідності слід змінити асортименту групу бетону в бік зменшення низькомарочної продукції. Результати обчислень заносять у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 — Розрахунок виробничої програми і потужності Цеху НП

Показники

Виробництво черепиці

Виробництво бетону і розчину

Виробнича програма

Натуральні вимірники

Вартісні вимірники

Виробнича потужність

Натуральні вимірники

Вартісні вимірники

Коефіцієнт використання виробничої потужності

Для визначення вартісної величини виробничої програми і потужності обсяги натурального виробництва помножують на ціну реалізації. Ціна реалізації черепиці — 20 умовн.од. за 1м2 (за курсом 8,2 грн за 1 умовн.од.) Ціна бетону в середньому незалежно від марки — 900 грн./мЗ, середня ціна розчину -750 грн./м3.

Для визначення ефективності використання існуючих потужностей підприємства визначають коефіцієнт використання виробничої потужності як співвідношення річного обсягу продукції (величина виробничої програми у вартісному вимірюванні) та середньорічної величини виробничої потужності.

1. 2. Визначення собівартості виробництва нової продукції

З метою визначення витрат на виробництво і збут одиниці продукції на підприємстві здійснюють калькулювання собівартості. В курсовій роботі спочатку визначають виробничу собівартість(грошова величина поточних витрат підприємство на виробництво продукції), потім – операційну (витрати підприємства на виробництво, збут продукції, а також витрати на обслуговування та управління підприємством).

Виробнича собівартість включає такі види витрат:

прямі матеріальні витрати,

прямі витрати на оплату праці,

інші прямі витрати,

загальновиробничі витрати.

До складу прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов’язані з використанням: матеріалів, палива та електроенергії на технологічні погреби, запасних частин, куплених комплектувальних виробів, напівфабрикатів та інших матеріальних ресурсів, необхідних для забезпечення технологічного процесу (витрати визначаються на основі норм використання таких ресурсів та планованих цін на них). Визначення прямих матеріальних витрат здійснюється у вигляді розрахункових таблиць 1.2 та 1.3. Останні три цифри замінюємо на свій варіант.

Таблиця 1.2 – Розрахунок матеріальних витрат на виробництво черепиці

Види

матеріальних

ресурсів

Норма

витрат на 1

м2 черепиці

Величина

витрат

ресурсу

Ціна одиниці

ресурсу, грн.

Загальна

вартість,

грн.

Цемент М-400

11,5 кг

375000

1,3

Пісок

23 кг

750000

0,07

Пігмент Вауег

0,4 кг

13000,0

10,4

Фарба Вауег

0,2 кг

6500,0

13,7

Електроенергія

0,4 кВт-год.

13000,0

0,3524

Разом

-

-

-

Таблиця 1.3 – Розрахунок матеріальних витрат на виробництво бетону та розчину

Види

матеріальних

ресурсів

Норма

витрат на 1

м3 бетону

Величина

витрат

ресурсу

Ціна одиниці

ресурсу, грн

Загальна

вартість, тис

грн.

Цемент

240 кг

33605000

1,3

Пісок

1900 кг

266039000

0,07

Вода

0,13 м’

18200,0

4,5

Електроенергія

4 кВт-год.

560000

0,3524

Разом

До складу прямих витрат з оплати праці включаються: витрати з основної і додаткової заробітної плати виробничого персоналу, діяльність якого безпосередньо пов’язана з технологічним процесом виробництва. Витрати на оплату праці робітників визначаються за погодинно-преміальною системою.

Розмір фонду основної заробітної плати залежить від середньої на підприємстві годинної тарифної ставки і визначається за формулою:

ЗПосн = Тс*ФРЧеф*Ч,

де Тс — середня погодинна тарифна ставка, грн./год. Складає 8,9 грн./год. — для робітників, зайнятих виготовленням черепиці; 9,3 грн./год. — для робітників, зайнятих виготовленням бетону;

ФРЧ — ефективний фонд робочого часу 1 робітника, год. Визначається за результатами складання балансу робочого часу;

Ч — середньооблікова чисельність робітників, чол.: 55 чол. — робітники, зайняті на виготовленні черепиці, 70 чол. — робітники, зайняті на виготовленні бетону та розчину.

Розрахунок ефективного фонду робочого часу 1 робітника здійснюється на прогнозний рік у вигляді розрахункової таблиці 1.4. Слід враховувати, що згідно трудового договору кожний робітник має 2 вихідних дні на тиждень.

Таблиця 1.4 – Баланс робочого часу

Показники

Од. виміру

Прогнозний рік

Календарний фонд робочого часу

дн.

365

Кількість святкових і вихідних днів

дн.

114

Номінальний фонд робочого часу

дн.

251

Невиходи на роботу:

-відпустка

-лікарняний

-учбова відпустка

-інші невиходи

дн.

26

4

2

7

Реальний фонд робочого часу

дн.

212

Середня тривалість робочого дня

год.

8,2

Ефективний фонд робочого часу

год.

Фонд додаткової заробітної плати складається з премій, надбавок і доплат до заробітної плати. Відповідно до «Положення о преміюванні робітників підприємства» розмір премії складає 60 % від тарифного заробітку

Розмір доплат за роботу в нічні й вечірні години, в вихідні дні, і т. ін. приймається -10 % від тарифного заробітку.

Фонд оплати праці основних робітників складається з основної і додаткової заробітної плати.

До складу інших прямих витрат включають:

■внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для виробничого персоналу: відрахування в пенсійний фонд, на державне соціальне страхування, в фонд зайнятості, страхування від нещасного випадку. Загальна величина відрахувань складає 37,07% від витрат на оплату праці

■амортизація основних виробничих засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення.

До складу загальновиробничих витрат включають:

витрати на управління виробництвом (оплата праці фахівців і працівників апарату управління цехів та дільниць, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені діючим законодавством, інші грошові й матеріальні виплати згідно з Положенням про оплату праці, колективним договором тощо, відрахування на соціальні заходи, оплата службових відряджень персоналу цехів і ділянок, інші витрати на утримання апарату управління);

амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;

витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загальновиробничого призначення.

-витрати на вдосконалення технології і організації виробництва; витрати на пожежну й сторожову охорону об’єктів виробничого

призначення

витрати на обслуговування виробничого процесу;

витрати по податках і цільових платежах загальновиробничого



Страницы: Первая | 1 | 2 | 3 | ... | Вперед → | Последняя | Весь текст